Мовна політика закладів вищої освіти країн Європейського Союзу як інструмент інтернаціоналізації
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.4.8Ключові слова:
англомовне викладання, багатомовність, Європейський Союз, інтернаціоналізація вищої освіти, мовна політика, стратегія університетуАнотація
У статті здійснено аналіз мовної політики закладів вищої освіти країн Європейського Союзу (ЄС) у контексті процесів інтернаціоналізації, що розглядається як інтеграція інтернаціонального, міжкультурного й глобального виміру у цілі, функції та надання освітніх послуг. Методологічну основу дослідження становлять концепції J. Knight, H. de Wit, R. Villares, а також нормативно-правові акти ЄС. У статті застосовано методи системного, порівняльного та дискурсивного аналізу для з’ясування взаємозв’язку між мовною політикою, інтернаціоналізацією та якістю вищої освіти. Встановлено, що мовна політика є ключовим інструментом реалізації стратегії інтернаціоналізації, адже визначає мови викладання, комунікації, адміністрування, міжнародних програм і забезпечення мовної підтримки учасників освітнього процесу. Аналіз досвіду країн Європейського Союзу (ЄС) (Іспанії, Нідерландів, Італії) показує, що розвиток англомовних програм, політика підтримки багатомовності та формування мовної компетентності персоналу й студентів є визначальними напрямами мовної політики університетів. Водночас акцентовано на ризиках домінування англійської мови, що може призвести до зниження статусу національних мов і втрати мовної ідентичності. У роботі окреслено такі основні функції мовної політики: забезпечення доступності освіти для іноземних студентів, підтримка мобільності та міжнародної співпраці, формування позитивного іміджу університету як глобально орієнтованого закладу вищої освіти (ЗВО), а також сприяння багатомовності й міжкультурній взаємодії. Обґрунтовано, що ефективна мовна політика сприяє підвищенню конкурентоспроможності ЗВО, покращує якість освітніх і наукових процесів, розширює можливості академічної мобільності та сприяє соціальній інклюзії. У висновках підкреслено, що виважена мовна політика ЗВО ЄС повинна поєднувати глобальні та локальні цінності, забезпечуючи баланс між інтернаціоналізацією та збереженням національної мовної ідентичності. Вона має бути інтегрованою у стратегічні документи університетів, супроводжуватися належними ресурсами, мовною підтримкою та системним моніторингом результатів. Мовна політика розглядається не лише як інструмент регулювання, а як каталізатор глобальної відкритості, академічної якості та сталого розвитку університетів.
Завантаження
Посилання
Zaiachuk Yu. (2020). Internatsionalizatsiia yak skladova diialnosti universytetu ta yii rol u suchasnii dynamitsi vyshchoi osvity [Internationalization as a component of the university activity and its role in the current higher education dynamics]. Ukrainian Educational Journal, 4, 34–44. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2020-4-34-44
Kupchyk L. Ye., Litvinchuk A. T. (2022). Anhliiska mova yak zasib vykladannia u vyshchii shkoli: yevropeiskyi kontekst [English as а medium of instruction in higher education: The European context]. Youth & Market, 9–10(207–208), 119–122. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271021
Slipenko V.O. (2023). Osoblyvosti movnoi osvitnoi polityky krain Yevropeiskoho Soiuzu [Peculiarities of the language educational policy of the European Union countries]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota», 1 (52), 202–205. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.202-205
Snitovska, O. (2024). Poniattia «internatsionalizatsiia vyshchoi osvity» v naukovo-pedahohichnomu dyskursi [The concept of “internationalization of higher education” in scientific and pedagogical discourse]. Human Studies. Series of Pedagogy, 18(50), 81–89. https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.11
Bonacina-Pugh, F., Barakos, E. & Chen, Q. (2022). Language policy in the internationalisation of Higher Education in anglophone countries: The interplay between language policy as ‘text’, ‘discourse’ and ‘practice’. Applied Linguistics Review, 13(6), 1103-1125. https://doi.org/10.1515/applirev-2019-0148
Broggini, S., & Costa, F. (2017). A survey of English-medium instruction in Italian higher education: An updated perspective from 2012 to 2015. Journal of Immersion and Content-Based Language Education, 5, 238–64. https://doi.org/10.1075/jicb.5.2.04bro
de Wit, H., Hunter, F., Howard, L., & Egron-Polak, E. (eds.) (2015). Internationalisation of higher education. Brussels: Directorate-General for Internal Policies. European Parliament. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2015/540370/IPOL_STU(2015)540370_EN.pdf
European Union. (2016). Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union Protocols Annexes to the Treaty on the Functioning of the European Union Declarations annexed to the Final Act of the Intergovernmental Conference which adopted the Treaty of Lisbon, signed on 13 December 2007 Tables of equivalences. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:12016ME/TXT
European Union. (2019). Council Recommendation of 22 May 2019 on a comprehensive approach to the teaching and learning of languages. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=oj:JOC_2019_189_R_0003
Gerritsen, M. (2024). English in Dutch-speaking Europe: Features, competence, domains and status. World Englishes, 43(2), 284-300. https://doi.org/10.1111/weng.12648
Kjellgren, B., Corino, E., & Szabó, T. P. (2025). Multilingualism, multiculturalism and global competence in European higher education: Introducing the Terms of Reference for a new topical group within FOREU4ALL. European Journal of Language Policy, 17(2), 345-357. https://doi.org/10.3828/ejlp.2025.18
Knight, J. (2004). Internationalization remodelled: Definition, approaches, and rationales. Journal of Studies in International Education, 8 (1), 5-31. https://doi.org/10.1177/1028315303260832
Pradita, I., & Arimi, S. (2025). Language policy and linguistic landscapes in the internationalization of a non-Anglophone university. Journal of Applied Research in Higher Education, 17(5), 2051–2064. https://doi.org/10.1108/JARHE-11-2023-0510
Rumbley, L. E., Altbach, P. G., & Reisberg, L. (2012). Internationalization within the Higher Education Context. In D. K. Deardorff, H. De Wit, J. D. Heyl, & T. Adams (Eds.), The SAGE Handbook of International Higher Education (pp. 3-26). SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781452218397.n1
Villares, R. (2019). The role of language policy documents in the internationalisation of multilingual higher education: An exploratory corpus-based study. Languages, 4(3), 56. https://doi.org/10.3390/languages4030056
Wingrove, P., Zuaro, B., Yuksel, D., Nao, M., & Hultgren, A. K. (2025). English-medium instruction in European higher education: Measurement validity and the state of play in 2023/2024. Applied Linguistics, amaf020. https://doi.org/10.1093/applin/amaf020
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
