Інноваційні педагогічні стратегії як чинник формування художньо-аналітичних і комунікативних умінь майбутніх учителів мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.4.4Ключові слова:
мистецтво, інноваційні педагогічні стратегії, художньо-аналітичні уміння, комунікативні уміння, вчитель мистецтва, професійна підготовка, виконавська діяльністьАнотація
У статті розглянуто концептуальні засади формування художньо-аналітичних і комунікативних умінь майбутніх учителів мистецтва в умовах реалізації інноваційних педагогічних стратегій. Увагу зосереджено на зміні ролі педагога в контексті соціокультурних трансформацій і цифровізації, акцентовано на потребі виховання фахівця, здатного до глибокого аналізу мистецьких явищ, ведення діалогу культур і забезпечення ефективної комунікації в мистецько-освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність використання інноваційних педагогічних стратегій, які ґрунтуються на концептуальних засадах компетентнісно-рефлексивного, семіотико-герменевтичного, праксеологічного та творчо-діяльнісного підходів.
Окреслено сутність художньо-аналітичних і комунікативних умінь як складників професійної підготовки майбутніх учителів, що охоплюють інтелектуально-емоційне сприйняття твору, здатність до його аналізу, рефлексії, творчого переосмислення та презентації результатів у міжособистісному й культурному діалозі.. Показано, що художньо-аналітичні та комунікативні уміння, перебуваючи у тісному взаємозв’язку, формують цілісну основу професійної компетентності майбутнього вчителя мистецтва, розширюючи його здатність до полілогічної взаємодії, глибокого осмислення мистецьких творів і передавання їх змісту та цінностей у педагогічному процесі.
Презентовано інноваційні методи і завдання спрямовані на формування художньо-аналітичних і комунікативних умінь, що впроваджуються в освітній процес підготовки здобувачів ОПП «Початкова освіта. Мистецтво».
Окреслено подальших досліджень перспективи: розробка методичної моделі інтеграції інноваційних педагогічних технологій для активізації аналітико-комунікативної діяльності студентів мистецьких спеціальностей.
Завантаження
Посилання
Baranovska, I.H., Mozghalova, N.H. (2019). Artistic and communicative content for training future teachers of art disciplines. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Pedahohichni nauky, .155, 20-24.
Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy the current version of the law as of 28.08.2025 № 4579-ІХ. (2025). Otrymano z https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (ukr).
Pro osvitu: Zakon Ukrainy the current version of the law as of 21.08.2025 № 4574-ІХ. (2025). Otrymano z https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Todosiienko, N., Baranovska , I. (2024). Formation of children's artistic competence as a necessary component of the professional training of future teachers. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 14. Teoriia i metodyka mystetskoi osvity, 32. 115-124. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series14.2024.32.15
Shcholokova, O.P. (2017). Worldview orientation of professional training of teachers of artistic disciplines. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 14. Teoriia i metodyka mystetskoi osvity, 22(1), 3-8.
Yan, Khanzhy & Khmelevska, I. O. (2023). The phenomenon of artistic polylogue in modern art education. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies.. Zbirnyk naukovykh prats. 3(127). 136-148. https://doi.org/10.24139/2312‐5993/2023.03/136‐148
Baranovska I., & Mozgalova, N. (2021). Optimization of the process of development of emotional intelligence of teachers of art disciplines on the basis of interdisciplinary artistic and pedagogical communication. Adult education in the perspective of change: innovations, technologies, forecasts: monograph / scientific edition. Warsaw: Wyższa Szkoła Nauk Społecznych Pedagogium. 196-205. https://pedagogium.pl/project/mono
Laroche, J., Tomassin, A., Volpe, G., Camurri, A., Fadiga, L., & D’Ausilio, A. (2022). Interpersonal sensorimotor communication shapes intrapersonal coordination in a musical ensemble. Frontiers in human neuroscience, 16, 899676. https://doi.org/10.3389/fnhum.2022.899676
Lewiński, M. (2015), Argumentative discussion: the rationality of what?. Topoi, 38(4). 645-658. https://doi.org/10.1007/s11245-015-9361-0
Lewiński, M., & Aakhus, M. (2002). Argumentation in Complex Communication: Managing Disagreement in a Polylogue. Cambridge University Press. Google Scholar
McCaleb, J. M. (2014). Developing Ensemble Musicians. From Output to Impact: The integration of artistic research results into musical training: Proceedings of the 2014 ORCiM Seminar (19–20 November, 2014). Orpheus Research Centre in Music. Google Scholar
Mendoza Rivas,J. R., & Khmelevska, I. (2022). The phenomenon of performance-methodological competence of a future music pedagogue: essential and functional characteristics. South Ukrainian Art Studios(2). 54-62. https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-2.10
Oleksiuk, O., Bondarenko, L., Cherkasov, V., Kosinska, N., & Maievska, A. (2019). Innovative Model of Communicative Practices. Journal of History Culture and Art Research, 8(2). 244-252. https://doi:10.7596/taksad.v8i2.2109
Rebrova, O.Y., & Lisovska, N.Y. (2015). Artistic and creative polylogue at performance activity of choreography, music and dramatic art teachers. Мodern tendencies in the pedagogical science of Ukraine and Israel: the way to integration, 6. 311-318.
Frytsiuk V., Kshyvak I., Baranovska I., Teplova O., Novosadova A., and Khilya A. (2025) Digital ecosystems for music teacher training: ict, social media, and online learning environments, ETR, Environment. Technology. Resources. Proceedings of the 16th International Scientific and Practical Conference. 2. 137–144. Jun. 2025, https://doi.org/10.17770/etr2025vol2.8598
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
