Теоретико-методологічні засади адаптації дошкільної освіти до умов війни: міжнародний досвід

Анотація

У статті здійснено комплексний аналітичний огляд теоретичних підходів та практичного досвіду організації дошкільної освіти в умовах збройних конфліктів на основі систематизації міжнародної наукової літератури та порівняльного аналізу національних освітніх стратегій. Дослідження охоплює концептуальні засади травма-інформованої педагогіки в дошкільній освіті, механізми адаптації освітніх систем до кризових умов та інноваційні педагогічні практики, спрямовані на підтримку психологічного благополуччя дітей та професійного розвитку педагогів в екстремальних обставинах.
Проаналізовано досвід Сирії, Афганістану, Ізраїлю та інших країн в організації дошкільної освіти під час тривалих конфліктів, виявлено спільні виклики та національні особливості адаптивних стратегій. Особливу увагу приділено трансформації освітніх просторів як захисних середовищ, впровадженню превентивних, інтервенційних та відновлювальних травма-інформованих практик, а також професійній реконфігурації ролі педагога від традиційного вчителя до мультифункціонального фахівця з елементами психологічної підтримки та кризового менеджменту.
На основі теоретичного синтезу запропоновано концептуальну модель кризово-адаптивної дошкільної освіти, що включає п'ять взаємопов'язаних компонентів: трансформацію освітнього простору як захисного середовища, систематичну інтеграцію травма-інформованих педагогічних практик, пріоритизацію емоційної саморегуляції над академічними досягненнями, професійну трансформацію педагогічних ролей та формування спільнот взаємопідтримки як основи організаційної стійкості. Розроблено авторську типологію травма-інформованих практик з урахуванням вікових особливостей дітей 3-6 років та специфіки різних типів конфліктних ситуацій.
Визначено перспективні напрями розвитку теорії кризової дошкільної освіти, включаючи дослідження довгострокових наслідків конфліктного досвіду для нейрокогнітивного розвитку дітей, розробку міжнародних стандартів якості дошкільної освіти в конфліктних зонах та створення механізмів передачі інноваційних практик у стандартні умови постконфліктного відновлення. Результати дослідження мають міжнародне значення для країн, що стикаються з подібними викликами, та вносять оригінальний внесок у розвиток педагогічної науки через концептуалізацію принципів організації дошкільної освіти в умовах тривалих збройних конфліктів.